МЕ́РГЕЛЬ, ю, чол. Осадочна гірська порода, що складається з глини і вапняку. У тому разі, коли вапняк має значну домішку глини, його називають мергелем (Курс загальної геології, 1947, 56); В Криму є великі поклади високоякісних мергелів, на базі яких доцільно спорудити цементний завод (Радянська Україна, 20.I 1959, 2).