МЕРВИ́ЦЯ, і, жін., діал. Те саме, що мерва. Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику, мервицею попринадив, грабельками підгромадив (Іван Франко, III, 1950, 184).
МЕРВИ́ЦЯ, і, жін., діал. Те саме, що мерва. Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику, мервицею попринадив, грабельками підгромадив (Іван Франко, III, 1950, 184).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 674.