Словник української мови

МЕРИНО́СОВИЙ, а, е. Прикм. до меринос. Мериносова шерсть; Дуже важливе значення для розвитку тваринництва мали декрети Ради Народних Комісарів.. про охорону й розвиток тонкорунного (мериносового) вівчарства (Колгоспник України, 10, 1957, 9);
//  Зробл. з шерсті мериноса. Вона сіла на дивані, напнулася своєю мериносовою хусткою (Микола Гоголь, Вибр., перекл. Хуторяна і Шмиговського, 1948, 383).