МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Оснований на
метафізиці (у 1 знач.). Керуючись метафізичним методом,
навіть матеріалістично настроєні філософи і вчені
змушені були визнавати «двоїстість істини» (Наука і життя,
2, 1960, 47).
▲ Метафізичний матеріалізм — напрям у філософії,
що сформувався у XVII—XVIII ст., представники
якого визнавали первинність матерії та вторинність
свідомості щодо явищ природи, але розглядали суспільні
явища з позицій ідеалізму та користувались
метафізичним методом пізнання. Філософською основою
класичних уявлень [фізиків XIX ст.] був метафізичний
матеріалізм (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 4).
2. Стос. до метафізики (у 2 знач.). Ідеалістичні, метафізичні ідеї реакційних класів гальмують розвиток науки (Комуніст України, 5, 1960, 37).
3. перен. Абстрактний, відірваний від життя. Метафізичні розумування.