Словник української мови

МЕТА́Л, у, чол. Хімічно проста речовина або сплав, ознаками якої є висока міцність, ковкість, добра тепло- та електропровідність і особливий блиск. Дзвенів метал по кузнях (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 125); Металом ясним з вагранки Форми повняться безупинно (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 53); Стоїть [Ліна] у дверях майстерні та безвідривно дивиться, як працює товариш Курінний, токар по металу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 179); Навіть у вік металу годі нам обійтися без деревини (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 102);  * У порівняннях. Голос Щорса задзвенів, як метал, очі блиснули гнівом (Олександр Довженко, I, 1958, 137); Парубочі обличчя вкрилися потом, вилискували на сонці темним металом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 47);
//  Вироби з цієї речовини або сплаву (зброя, гроші і т. ін.). В гулі, в вихорі металу, що летить із тьми, броніровану навалу зупиняєм ми (Володимир Сосюра, II, 1958, 198); Є й такі, і раніше були, Що для себе шукали вигоди, Що тобі [містерові Стріту] за метал продали І країни свої і народи (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 264);
//  перен. Про звуки, що нагадують металічний дзвін. На його обличчі не поворухнулась жодна риска. Тільки очі стали вужчими й колючішими. І ще в голосі зазвучав метал (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 87).
▲ Благородні метали — золото, срібло, платина; Кольорові метали — мідь, алюміній, магній, нікель, цинк, олово, свинець та їх сплави. За видобутком і переробкою кольорових металів.. республіка [Казахстан] займає провідне місце у Радянському Союзі (Комуніст України, 9, 1965, 66); Крихкий метал див. крихкий; Чорні метали — чавун, сталь, залізо. За розмірами виробництва чорних металів СРСР займає тепер друге місце в світі (Наука і життя, 5, 1956, 4).