МЕТАЛІ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що металевий. Він знайшов металічні жили і артемівську сіль (Видатні вітч. географи, 1954, 110); О. Порфирій хапком вмився, причесав на швидку руку свої коси рідким металічним гребінцем (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 112); Раптом в ушах його ніби щось лопнуло, і він почув тонкий металічний звук (Петро Колесник, Терен.., 1959, 210); Відтам доносилися часто молоді, свіжі голоси дітей о. Крайника: сріблистий сміх панночок, здоровий, металічний регіт паничів-студентів (Іван Франко, VII, 1951, 47).