МЕТАЛУ́РГ, а, чол. Фахівець з металургії. За післявоєнний період металурги УРСР добилися великих успіхів у підвищенні продуктивності праці (Радянська Україна, 8.I 1954, 2); Головуючий закалатав у дзвоник, зроблений з шматка тонкої стальної труби, підвішеної до такої самої мініатюрної сталевої рейки, — подарунок інститутові від металургів-умільців (Павло Загребельний, Спека, 1961, 49).