МЕТАТИ, метаю, метаєш і мечу, мечеш, недок., перех.
1. Те саме, що кидати 1. А Микита, той
проноза, Ну ж метати риби з воза (Іван Франко, XII, 1953, 12);
Боролися [опришки], що аж кості тріщали;.. метали каміння.
Марусяк і зупиняв їх.., але вони на збитки кричали
ще дужче (Гнат Хоткевич, II, 1966, 160);
// Примушувати летіти
з метою влучити в ціль або докинути якнайдалі.
— Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий
господине! Нащо на дужому крилі На вої любії мої, На
князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Тарас Шевченко,
II, 1953, 336); Учились [бійці] вести рукопашні бої,
Колоти багнетом, метати гранати (Іван Нехода, Хто сіє
вітер, 1959, 257); Угорка Кроші метала диск, за нею
стежили всі глядачі (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 12).
Метати собою, діал. — те саме, що метатися 1. Два
дні суєтився вороний, то падав, то зривався і метав
собою, як скажений, по загороді (Степан Ковалів, Тв., 1958, 235).
▲ Метати ікру — викидати ікру (про риб).
2. Розкидати у різних напрямках; піднімати в
повітря, розносити. Страшенна завірюха Гула, усе метавши
навкруги... (Павло Грабовський, I, 1959, 123); Лютий вітер.. рвав
листя і вихором метав угору (Петро Колесник, Терен.., 1959, 369);
Скреготіли в темноті кайла, мечучи іскри, коли
траплявся кам'янистий пласт (Олесь Гончар, III, 1959, 47);
// Шарпаючи, сіпаючи, розхитувати, розгойдувати в
різні боки (перев. про вітер). На слобідських вулицях
темно. Чути лише плескіт дощу, дзюрчання струмків
та глухий шум дерев, що їх безжально метає вітер,
січе дощ (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 61); Зустрічний вітер
забивав віддих, вихрив і метав коси, рвав, крутив її
[Ольжине] плаття, наче полотнище спущеного
вітрила (Петро Колесник, Терен.., 1959, 134); * Образно. Він віддався
на волю своїм думкам, котрі, як голодні звірі, метали
його на всі боки (Панас Мирний, I, 1954, 357).
♦ Метати бісер (перед) свиньми див. бісер; Метати
іскри див. іскра; Рвати й метати див. рвати.
3. рідко. Згрібаючи, складати (сіно, солому тощо). Челядь поскидала кептарики і запасочки.., на личку палає, очима грає, пашницю у перекоти мече (Марко Черемшина, Тв., 1960, 218).
4. також без додатка. Брати і висвічувати карти, кидаючи їх вправо і вліво. Хутко «спускає» [інтелігент] заразом дві карти замість однієї і метає далі (Іван Микитенко, II, 1957, 480).