МЕТЕО́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до метеор. Астрономи
різних країн за єдиним планом вивчають сонячні і
метеорні проблеми, форми і розміри Землі, рух
континентів і т. д. (Наука і життя, 7, 1958, 7); Відомості про
метеорну речовину, її розподіл і рух у сонячній системі
повинні братися до уваги при розробці заходів, що
гарантують безпеку космічних перельотів (Комуніст України, 10, 1962,
47);
// Який є метеором. До сонячної системи, крім
Сонця, входять планети, які обертаються навколо
Сонця, з їх супутниками, комети і незліченні метеорні
тіла (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 79);
// Який складається з
метеорів. Метеорний потік; Метеорний дощ.
2. спец. Пов'язаний із земною атмосферою, з атмосферними явищами. Вода в газоподібному стані є складовою частиною атмосфери. Під впливом зміни температурних умов атмосфери водяна пара конденсується і падає на землю у вигляді опадів — метеорної води (Курс загальної геології, 1947, 39).