Словник української мови

МЕТЕОРОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до метеорологія. Майже всі метеорологічні процеси розвиваються за рахунок сонячної радіації (Наука і життя, 10, 1963, 27); В салони літака подається конденсоване повітря, так що височіні ви зовсім не відчуваєте.., не буває також такого випадку, щоб виліт літака було відмінено з метеорологічних причин (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 20).
▲ Метеорологічна станція — заклад, що провадить регулярні спостереження, необхідні для вивчення клімату, передбачення погоди тощо. Організував [Володька] гурток вивчення науки й техніки. Сам зробив флюгер і дощомір. Діставши термометр і барометр, обладнав при школі метеорологічну станцію (Микола Трублаїні, I, 1955, 223); З метеорологічної станції передають: насувається повітряна вільгість (Юрій Яновський, II, 1958, 10).