МЕТУШЛИ́ВІСТЬ, вості, жін. Властивість за значенням метушливий. Саксаганський домігся високої культури постановок, загального піднесення тону, повного темпу без жодної метушливості (Тобілевич, Життя Саксаганського, 1957, 228); Дзвінко, жагуче-пристрасно видзвонювали, втрашивши свою зимову метушливість, синички (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 195); Місто одразу загубило свою спокійну метушливість (Юрій Яновський, I, 1958, 198).