МЕТИКУВА́ТІСТЬ, тості, жін., розм. Властивість за значенням метикуватий. Кожен намагався згадати чи вигадати.. якийсь аналогічний випадок, що малював би проникливість, метикуватість, дійшлість та нахабство газетного кореспондента (Юрій Смолич, I, 1958, 328).