МЕЖНИ́К, а, чол., діал. Межа (у 2 знач.). Ішов довготелесий Василь Король межником, коло свого жита (Василь Минко, Вибр., 1952, 109).
МЕЖНИ́К, а, чол., діал. Межа (у 2 знач.). Ішов довготелесий Василь Король межником, коло свого жита (Василь Минко, Вибр., 1952, 109).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 667.