в означеннях
Тлумачення, значення слова «мідь»:

МІДЬ, і, жін.

1. В'язкий і ковкий метал червонуватого кольору. Вулкан, до кузні дочвалавши, Будить зачав всіх ковалів; Свинець, залізо, мідь зібравши, Все гріти зараз ізвелів (Іван Котляревський, I, 1952, 209); З кольорових металів найважливіше місце належить міді (Економічна географія СРСР, 1957, 41);  * Образно. Гості першого дня — золото, другого — срібло, третього — мідь, хоч додому їдь (Номис, 1864, № 11923); З латинської дзвінкої міді Він [І. Котляревський] наше срібло виливав... Ну хто б у римській Енеїді Хоролу й Ворскли не пізнав? (Максим Рильський, III, 1961, 26);  * У порівняннях. Довгий гребінь [хмар] зачервонів, як червона мідь, подекуди облита кров'ю (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 7); Обличчя його стало наче мідь (Михайло Стельмах, II, 1962, 82);
//  перен. Про колір, який нагадує [цей метал. Ронили золоте листя багряні клени, наливалися міддю шатра дубів (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, І 93);
//  перен. Про звуки, що нагадують дзвін цього металу або є звучанням інструментів, виготовлений з цього металу. — На фронт, на фронт! — багряна сурма кличе. — На фронту на фронт! — лунає кроків мідь (Володимир Сосюра, II, 1958, 462); Звуки духового оркестру.. несподівано вирвалися в бадьорому марші з тихого зарічного узлісся і міддю вдарились об очеретяну стіну (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 119).

2. Виріб або вироби з цього металу. Гулко ударив дзвін. Все стихло на мить, заніміло. Тільки лита чаплинська мідь тривожно, похмуро гула над степом: — Бо-оу... бо-оу... бо-оу (Олесь Гончар, II, 1959, 19); Подвір'я в господі Савуляка. Будинок, критий міддю (Вадим Собко, П'єси, 1958, 27); Батькова розцяцькована міддю гирлига висіла на гвіздку під хатою (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 324);
//  Духовий оркестр. А тепер зате: дубова скриня в нас, рідна школа, рідна мова й славу зично грає мідь (Павло Тичина, II, 1957, 198); Уривчасті звуки міді вривалися з подвір'я — духовий оркестр проводив, видимо, останню репетицію (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 382).

3. Мідні монети. Явдоха кинулась до прискринка, де завжди були гроші.. В однім місці лежали золоті, в другім біліли срібні, в третьому чорніла мідь (Панас Мирний, IV, 1955, 39); Цілий день подзвонювали церковні скарбоньки, приймаючи мужицьке срібло і мідь (Михайло Стельмах, І, 1962, 256);  * Образно. — Щастя фонд залізний я розтратив І розміняв на мідь срібло чуття (Іван Франко, X, 1954, 201).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 725.

Коментарі (0)