в означеннях
Тлумачення, значення слова «мідяк»:

МІДЯ́К, а, чол., розм.

1. Мідна монета. Цехова каса виплатила їм ту позичку самими мідяками (Іван Франко, IV, 1950, 213); Макар витяг з скрині хустку, розв'язав вузлик, у котрому було зав'язано два карбованці бумажками та трохи мідяків (Любов Яновська, I, 1959, 61);  * Образно. Боляче тому серцю, що розміняло свій спокій на мідяки примарної слави (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 187).

2. тільки мн., перен., зневажл. Дрібні гроші. — Після тих прибутків, що раніш.. вони [капіталісти] загрібали, це вже для них — дріб'язок, мідяки (Андрій Головко, II, 1957, 599); А ви, кати, за жменю мідяків Знайшли собі за океаном службу (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 25);
//  Про щось дріб'язкове, другорядне. А зараз пише [поет] — віршики сумні. Мовляв — набридла жінка, І дошкуля печінка... Читав і віри я не йняв: Навіщо золото на мідяки зміняв? (Любомир Дмитерко, В обіймах.., 1958, 154).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 725.

Коментарі (0)