МІФОЛО́ГІЯ, ї, ж,
1. Сукупність міфів якого-небудь народу. «Лісова пісня» Лесі Українки де в чому перегукується з прекрасною повістю М, Коцюбинського «Тіні забутих предків». Обидва твори створені на матеріалі української міфології, утверджують високі людські поривання, сповнені поезії і краси (Народна творчість та етнографія, 3, 1963, 48); Однією з головніших сюжетних основ мистецтва ольвіополітів була грецька міфологія (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 259).
2. Наука про міфи (у 1 знач.).