в означеннях
Тлумачення, значення слова «міхур»:

МІХУ́Р, а, чол.

1. Порожнистий орган у тілі тварини або людини, що наповнюється якою-небудь рідиною. Квасолю рекомендують як дієтичну страву при клінічному лікуванні хвороб печінки і жовчного міхура (Зернові бобові культури, 1956, 121); Ця хвороба [гематурія] характерна тим, що стінка сечового міхура кривавить (Наука і життя, 9, 1957, 19);  * У порівняннях. Він цьвохнув коня батогом і погнав курною дорогою, лиш.. надувалася на спині міхуром червона, вилиняла на сонці, сорочка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 271);
//  Мішечок або інші вироби, виготовлені з тканини такого органа деяких тварин. — Я.. дам тобі ще трохи грошей, — сказав Бразд, і, вийнявши баранячий міхур, заходився рахувати динарії… (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 92); У боярських хоромах.. у вікнах прозоре скло, привезене з Києва. А у смердів на вікнах міхури волячі нап'яті (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 34).

2. діал. Пухир. — Він хап рукою за залізо [залізо].. А долоня вся міхуром стала (Іван Франко, IV, 1950, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 757.

Коментарі (0)