в означеннях
Тлумачення, значення слова «міліція»:

МІЛІ́ЦІЯ, ї, жін.

1. Державний адміністративний орган у СРСР, що здійснює охорону громадського порядку в країні. В питанні про міліцію ми повинні були б сказати: ми не за буржуазну міліцію, а тільки за пролетарську (Ленін, 23, 1950, 71); Сміливий.. працівник міліції врятував життя дитини (Вечірній Київ, 7.IX 1957, 4);
//  Місцеве управління цієї організації. В міліцію, в зруйнований маєток на околиці, пройшли не вулицею й через базар, а повз гамазеї (Андрій Головко, II, 1957, 161).

2. розм. Міліціонери. Зайшла міліція. Ми показали свої документи. Рибалка не мав нічого при собі, але його знав один із міліціонерів (Юрій Яновський, II, 1958, 86).

3. В окремих країнах у воєнний час — вид ополчення. Суворо гукає [Хаєцький] на дахи молодій чеській міліції: — Шукайте [фашистів] по всіх нишпорках, по всіх димарях!.. (Олесь Гончар, III, 1959, 461); Народна міліція мала не менше роботи за земельну комісію (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 185).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 737.

Коментарі (0)