в означеннях
Тлумачення, значення слова «міміка»:

МІ́МІКА, и, жін. Рухи м'язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан людини; один з важливих елементів акторського мистецтва. Виголосив [оборонець] промову, правда, суху, строго правничу і трохи вбогу змістом, але оживлену саме мімікою промовця (Іван Франко, VI, 1951, 273); Від усієї його жвавої постаті.., від багатющої міміки.., від усієї його неповторної динамічної юності віє таким нищівним для всіляких сумнівів оптимізмом, що хата повеселішала вся (Олександр Довженко, I, 1958, 74); Користуючись економними художньо-творчими засобами — жестами, мімікою та інтонаціями, він [М. Кропивницький] умів тонко виявляти думки і почуття зображуваного персонажа (Минуле українського театру, 1953, 34).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 739.

Коментарі (0)