в означеннях
Тлумачення, значення слова «мініатюра»:

МІНІАТЮ́РА, и, жін.

1. Невеличкий кольоровий малюнок у старовинному рукописі або книзі. Основними видами древньоруського живопису були монументальний живопис, станкові твори та книжкові мініатюри (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 523); [Єлизавета (милуючись мініатюрою в книзі):] Яка краса!.. В один вінок на золоті [барви] сплелись! (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 18).

2. Невеличка картина або портрет витонченої роботи. На коминку багато ескізів, мініатюр і всякої скульптури (Леся Українка, III, 1952, 44); Мініатюри Похитонова вражають не тільки віртуозною майстерністю і завершеністю, а й якоюсь внутрішньою одухотвореністю (Мистецтво, 5, 1963, 25).

3. Нарис, оповідання і т. ін. або театральна п'єса малого розміру. На різких соціальних контрастах побудовано і невеличке оповідання Буніна «Стара».. У цій мініатюрі автор розповідає про горе нещасної старої наймички (Радянське літературознавство, 2, 1962, 80); Батьківщина зазнала великих мук: чи можна ж убгати їх в одну новелу, сонет, в мініатюру? (Павло Тичина, III, 1957, 179);
//  Невеликий твір музичного або хореографічного мистецтва. Світова преса називає П. Вірського видатним балетмейстером нашого часу, неперевершеним майстром хореографічної мініатюри (Літературна Україна, 26.II 1955, 4); У репертуарі Запорізької філармонії — нові твори радянських композиторів: .. «Святкова увертюра» Д. Шостаковича, мініатюри для струнного квартету В. Кирейка, Л. Левітової, І. Шамо (Мистецтво, 6, 1958, 5); Кожна пісенька [Л. Ревуцького] — це викінчена художня мініатюра, яка вражає образністю і силою емоціонального впливу (Мистецтво, 1, 1959, 33).
У мініатюрі — у зменшених розмірах, формах; у малому вигляді. А у донечки в руках — лялька, неначе портретик її в мініатюрі (Олександр Довженко, II, 1959, 95).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 741.

Коментарі (0)