МІНІАТЮРИ́СТ, а, чол. Той. хто створює мініатюри. Окрему групу ремісників [Київської Русі] становили особи, які займалися виготовленням книг. Сюди належать переписувачі книг і художники-мініатюристи (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 429); Закарпатський мініатюрист [М. Сядристий] розташував фразу «Світові — мир» у два рядки, причому з такою щільністю, що на одному сантиметрі у нього вмістилося б 300 літер (Народна творчість та етнографія, 1, 1966, 59).