в означеннях
Тлумачення, значення слова «мірник»:

МІ́РНИК, а, чол., розм. Той, хто міряє землю; землемір. У зв'язку з відсутністю землевпорядних сил не можна відмовлятися від проведення цієї роботи спрощеним способом, силами колгоспних мірників, колгоспного активу (Радянська Україна, 30.I 1946, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 746.

Коментарі (0)