МІСЦЕ, я, сер.
1. Простір земної поверхні, зайнятий
або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь. От
і вибрав [Пархім] собі місце на горбику (Квітка-Основ'яненко, II,
1956, 477); Гарне, вигідне було місце, де вони поставили
свої курені (Олесь Гончар, I, 1959, 40);
// чого, яке. Простір,
пункт, де що-небудь розміщене, відбувається тощо.
Сидіти в корчмі, місці радості, з незагоєною раною
в серці не хотілося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 193); Червона
піхота і навіть кавалеристи, перетворившись у
вантажників, пиряли на собі шпали та важезні мішки з піском,
..оснащаючи ними найбільш вразливі місця (Олесь Гончар,
II, 1959, 107); Маршрути походів по місцях слави
охопили всю Запорізьку область (Радянська Україна, 12.V 1967, 4);
// Певний пункт, площина, признач. для кого-,
чого-небудь. Пора рушати. Керманичі вже на місцях (Гнат Хоткевич, II,
1966, 406); Свого робочого місця ніхто не покинув
(Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 237); Тимофій навпомацки
знаходить на своїх місцях сокиру, дерев'яний аршин,
долото (Михайло Стельмах, II, 1962, 34);
// Певна площина,
спеціально влаштована для того, щоб на ній розміститися.
— Он на весіллі тісно як буває, А прийде старшина, —
і місце є... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 156); Входить батько
Еней, за ним товариство троянське, І на простелених
тканях пурпурних місця обіймають [займають]
(Микола Зеров, Вибр., 1966, 241).
▲ Дитяче місце — те саме, що плацента. На
третьому місяці розвитку [зародка] на внутрішній поверхні
стінки матки утворюється дитяче місце (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 185).
♦ Все стає (ставало) на своє місце (на свої місця) —
все набирає (набирало) попереднього вигляду,
відновлюється (відновлювалося). — Знаєш, друже...
Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так.
Проте він майже несвідомо, палкою своєю уявою вже
відроджував поруйноване.. В нього все там ставало
на своє місце (Олесь Гончар, III, 1959, 240); До місця — до
потрібного пункту (добратися, доїхати і т. ін.); Душа не
на місці див. душа; З місця взяти (брати і т. ін.) —
без розгону переходити на швидкий хід. Паровоз узяв
з місця, і вагони котилися все швидше й швидше (Павло Загребельний,
Європа 45, 1959, 91); З місця в кар'єр див. кар'єр;
Місце під сонцем див. сонце; Мокре місце [не]
залишиться (зостанеться) див. мокрий; Нагрівати (нагріти)
собі місце див. нагрівати; На місці чиєму — будучи в
чиєму-небудь становищі. — А я б на твоєму місці
уже б мовчала, — обізвалась Надя (Леся Українка, III, 1952,
497); Таки він, Матвій, міг сьогодні когось із братів,
мов соняшника, зрешетити. Пігловський на його
місці за милу душу пригостив би свинцевою начинкою, а
Матвій чогось пожалів (Михайло Стельмах, I, 1962, 95); На місці
(вирішувати, робити і т. ін.) — там, де відбувається
що-небудь, де джерело сировини; без передавання
куди-небудь, перевезення і т. ін. Дарка збирала малину
панам.. ну, то вже, певне, й собі брала якийсь відсоток
натурою на місці (Леся Українка, III, 1952, 660); На місці
злочину спіймати (зловити, застати і т.
ін.) — викрити кого-небудь під час здійснення чогось лихого; Не до
місця — не до діла, не до речі, не до ладу. — З твоїх
листів я бачу, що ти тепло до мене ставишся.
Мені здається, хоч слово — тепло — тут не до місця
(Юрій Яновський, II, 1958, 74); Не знаходити (не знайти)
[собі] місця див. знаходити; Не лишати (не лишити)
живого місця див. лишати; Немає (не було, не буде)
місця чому — немає чого-небудь (про абстрактні
поняття). Короткозорому оптимізмові немає місця (Михайло Коцюбинський,
III, 1956, 285); Не місце: а) (кому) не слід бути де-небудь,
серед когось; б) (для чого) не слід, не годиться робити
щось. [Саня:] Гаразд, гаразд, тут не місце для
таких розмов... (Леся Українка, II, 1951, 34); Ні з місця: а)
стояти нерухомо, не рухатися. Стоїть солдат, не
ворушиться. Москалька крикнула удруге, кричить і утретє
— солдат ні з місця (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 9); — Ліворуч!
Праворуч! А вони [учні] ні з місця, стоять наче
вкопані, а потім враз вибухають реготом (Олесь Гончар,
Тронка, 1963, 142); б) на тому ж рівні, утому ж стані; Очі
на мокрому місці див. мокрий; Прикипіти на місці див.
прикипіти; Тепле (тепленьке) місце — вигідна посада.
Грибок знайшов тепле місце — продавцем у кооперації
влаштувався (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 51); Подбала [Лукія]
про свого синочка: при конторі влаштовує ..Хіба ж
не тепленьке місце? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 163);
Тупцювати (тупцюватися) на [одному] місці — не рухатися
вперед, не розвиватися. Що для Поемітного
характерно: не тупцювати на місці, не заспокоюватися (вже,
мовляв, богова борода в руці), не обмежувати себе
лише господарськими справами (Остап Вишня, II, 1956, 18);
Народне мистецтво не тупцюється на місці, а
безперервно збагачується новими сюжетами, різноманітною
інтерпретацією їх (Народна творчість та етнографія, 6, 1966, 50).
2. перев. мн. Певна місцевість. Є місця — чувати: Круглий рік весна... (Павло Грабовський, I, 1959, 371); У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам'яті як найкрасивіше місце на всій землі (Олександр Довженко, I, 1958, 12).
3. тільки мн. Віддалені від центру, центральних організацій райони, організації, установи; периферія. Розвиток феодальних відносин в окремих областях спричинився до утворення на місцях незалежних князівств, які поступово відокремлювались від Києва (Історія СРСР, I, 1956, 54); Багато цікавого розповіли товариші з місць (Андрій Головко, II, 1957, 431).
4. Окрема ділянка, частина чого-небудь Сонце
підпливало собі вище та вище, гріючи повітря, палючи
голі місця (Панас Мирний, I, 1954, 252); Неприємне
залоскотало мені під ребрами, зараз же на тому місці почало
пекти, як вогнем, стало мені жарко й одразу
пройняв піт (Юрій Яновський, II, 1958, 124).
Лобне місце див. лобний.
♦ Болюче місце див. болючий; Місця живого нема
див. живий; Слабке місце див. слабкий.
5. Частина, уривок книжки, художнього, музичного твору і Т. ін. — Я якось не зрозумів того місця, де Ви пишете, що не можете порозумітися з Мирним в справі видання його повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 213); Деякі місця в копії [рукопису] полишені біло, і невідомо, що там моє стояти (Леся Українка, V, 1956, 351).
6. Становище, яке займає хто-, що-небудь у
суспільстві. Вкраїнська мова своєю доброзвучністю займає одно
з перших місць (може, третє або четверте) між усіма
європейськими мовами (Володимир Самійленко, II, 1958, 365); — Ленін! —
глухо простогнав Мічурін... — Слухайте мене, —
Мічурін випростався. — На честь найвеличнішої
безсмертної людини, яка вивела нашу країну на перше місце в
історії, наказую припинити роботу! (Олександр Довженко, I, 1958,
473).
♦ Знати своє місце — поводитися відповідно до свого
становища. — Вона [Катря] їй так розмалює нігтями
писка, що довго в свою школу не покажеться. Хай знав
своє місце (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 360).
7. Службова посада. Пішла [Олександра] найматься;
та щось із тиждень попід тином ночувала, поки собі
місце знайшла в якогось коваля (Марко Вовчок, I, 1955, 33);
Наталка після того, як зостались її вольєри без
цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця
(Олесь Гончар, II, 1959, 32);
// Вакансія в учбовому закладі для
того, хто навчатиметься. Майже одне місце на робфак
при сільськогосподарському інституті. Будемо першого
свого бідняка посилати у високу науку! (Михайло Стельмах, II,
1962, 361).
8. Окремий предмет, одиниця вантажу (пакунок, чемодан, ящик і т. ін.). Вантаж, вага одного місця якого перевищує 250 кг, та вантажі.. вагою більше 400 кг класифікуються окремо (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 311).