в означеннях
Тлумачення, значення слова «міщанство»:

МІЩА́НСТВО, а, сер.

1. У дореволюційній Росії — соціальна група людей, що складалась з дрібних торгівців, ремісників, нижчих службовців і т. ін. А міщанство, духовенство, — що для їх дворяни? Кожне дума про «равенство», Панібратство дране! (Микола Чернявський, Поезії, 1949, 156);
//  Збірн. до міщанин. Уподовж дороги гуля міщанство: дівчата у стрічках, у стьожках, молодиці у парчевих очіпках (Олекса Стороженко, I, 1957, 76); — Я гадаю об'єднати козацьку старшину, магістрат, ремісників та міщанство — взагалі всі наші сили (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 131).

2. перен. Погляди й поведінка міщанина (у 2 знач.). Вона не вибачить йому його ганьби, його міщанства. Треба було щось сказати, щось зробити... Але що? Він не знав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 405); Література наша переслідує міщанство на широкому фронті — в ставленні до праці, і в ставленні до власності, і в розумінні краси і затишку (Шамота, Талант і народ, 1958, 219).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 763.

Коментарі (0)