МІШОК, шка, чол.
1. Зшите з шматка грубої тканини
вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і
різних речей, а також великий паперовий пакет
цього ж призначення. Ішов Панас із города додому З
сокирою й мішком (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 72); Вона латала
мішок для харчів (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 368);
* У порівняннях. Довга сорочка, як той мішок, упала додолу;
мережка лиштви лежала аж на землі (Панас Мирний, III,
1954, 179); Свиснула козацька шабля, і пан хорунжий
мішком зсунувся з коня на лід (Яків Качура, Вибр., 1953,
140).
Повітряний мішок — незаповнене місце всередині
чого-небудь. Подрібнену масу [силосу] добре
ущільнюють, щоб в ній не було повітряних мішків (Організація і технологія тракторних робіт, 1956, 261); Кричить [квакша]
голосно і своєрідно, роздуваючи свої кулясті повітряні
мішки (Народні прикмети і завбачення погоди, 1956, 40); Речовий
мішок — невеликий мішок, пристосований для
носіння з собою необхідних предметів побуту і
продуктів харчування. На спині [курсантів] скатка шинелі,
речовий мішок, біля пояса котелок, гранати, лопатка
(Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 76); Митяй
господар, у нього в речовому мішку є таке, як домашнє сало,
ковбаса, цукор, запасні онучі і рукавиці (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 490); Спальний мішок — утеплений ватою або
хутром великий мішок для спання в холодних місцях.
Першу партію спальних мішків випустила Хустська
фабрика спортивно-галантерейних виробів (Радянська Україна,
12.II 1971, 4); Коли побажаєте тягти з
собою спальний мішок та накомарник, візьміть із собою
невеликий розбірний мисливський будиночок, з
розкладним ліжком — дуже зручна штука (Остап Вишня, II, 1956, 234).
♦ Грошовий (золотий) мішок: а) багата людина;
б) багатство. Пишна галерея прихильників і служок
грошового мішка.. вийшла з-під пера Тобілевича
(Максим Рильський, III, 1956, 276); Поет-демократ славить вільні
взаємини між людьми, не залежні від приватної
власності, від грошового мішка («Єсть на світі доля...»)
(Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 58); Кота в мішку
купувати див. кіт; Мішком (висіти і т. ін.); Мішок
мішком — незграбно, мішкувато. Заяложене дране
убрання мішком висіло кругом колись високого стрункого
стану [Марини] (Панас Мирний, III, 1954, 227); — Ось
подивіться!.. матерія гарна, а пошита [блузка] — мішок
мішком (Леся Українка, III, 1952, 602); Мішком з-за рогу
прибито (вдарено); Як (мов, немов і т. ін.) мішком
[із-за рогу] намаханий (прибитий) — недоумкуватий,
чудний або дивний (про людину). Нарешті всі чомусь
зійшлися на тій думці, що його «мішком з-за рогу
вдарено», і перестали звертати на нього увагу (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 164); — Чого він [вершник] такий? — Наче
намаханий із-за рогу мішком (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954,
413); Мов (немов і т. ін.) мішок розв'язався з чим —
дуже багато, ціла злива чого-небудь. Мов розв'язався
мішок із гамором: крик, зик, пискотня... (Степан Васильченко, II, 1959,
137); Немов мішок розв'язавсь з усякими виговорами..
і іншими прикростями, що так і сипалися з Кракова
на нещасний тернопільський конвент (Іван Франко, II, 1950,
170); Торба лиха і мішок біди — дуже багато
неприємностей. — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо,
він ще привезе торбу лиха і мішок біди (Михайло Стельмах, I,
1962, 629); Як (мов, немов і т. ін.) [горох] з мішка
(сипатися, посипатися, сипнути і т. ін.) — з'являтися
в дуже великій кількості, у великій мірі. У той день
вони [рекорди] сипалися, як з мішка (Вадим Собко, Біле
полум'я, 1952, 136); Запитання посипалися, як з мішка,
Тане не встигав відповідати (Вадим Собко, Запорука.., 1952,
215); Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на
нашого Павлуся (Олекса Стороженко, I, 1957, 58); Як раки з мішка —
у різні боки (розбігатися, розтягатися, розлазитися
тощо). — І горілка, й пиріжки, й усякі витребеньки, —
гульня йде, і спинити їх [Тодоську і Охріма] нікому. А
хазяйствечко, як раки з мішка (Дніпрова Чайка, Тв., 1960,
84).
2. чого. Кількість чого-небудь сипкого, що наповнює це вмістище (дорівнює 3—5 пудам). Дід брав за літо по п'ятаку од вівці.. та ще хліба мішків п'ять (Панас Мирний, I, 1949, 154); — Грошей не беру, тільки пашню. — Багато? — Мішок пшениці (Михайло Стельмах, II, 1962, 123).
3. який, спец. Вмістище для чого-небудь у тварин
та рослин. У роті [мартишок] є защічні мішки, куди
тварини набивають їжу, а потім, не поспішаючи,
поїдають її (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 165); У фазі розвитку жіночої
квітки, коли віночок вже опав, у зав'язях.. ми
спостерігали, як повністю сформовані зародкові мішки, що
з певних.. причин не були запліднені, заповнилися
крохмальними зернами і поступово дегенерували (Український ботанічний журнал, XVIII, 1, 1961, 38).
Мішки під очима — набряки під очима. У неї все
ще стояла перед очима висока чорна матушка-ігуменя:
жовті мішки скачуть під злими очима (Михайло Коцюбинський, II,
1955, 118); Біля столу сидів, попихкуючи цигаркою,
жовтощокий письмоводитель з мішками під очима
(Антон Хижняк, Тамара, 1959, 133).
4. військ. Повне оточення (військових частин). Як на
галопі пройшли килигеївці Крим, так на галопі й
вихопились через Перекопський перешийок назад, ледве
встигши вискочити з кримського мішка (Олесь Гончар, II,
1959, 84); — Пане отамане, дивізія в мішку! — кричав
розгублений полковник генералові Терешкевичу (Олександр Довженко,
I, 1958, 152).
[Кам'яний] мішок — низька, тісна камера у
в'язниці, а також в'язниця взагалі. Тепер я тут, серед цих
стін, як звір у пастці.. Як? гинути тут... у цьому
мішку.., коли там воля... робота... товариші...
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 187); Карцер був страховиськом для
всіх: кам'яний мішок з мокрими стінами, і не одна
жінка з дванадцятої камери побувала вже в ньому (Антон Хижняк,
Тамара, 1959, 150); — А ми ж де є? — допитуюся.
I тільки тоді я побачив, що лежу не в ліжку і не в хаті,
а на соломі, в якомусь кам'яному мішку (Віталій Логвиненко, Давні
рани, 1961, 54).