в означеннях
Тлумачення, значення слова «місто»:

МІСТО 1, а, сер.

1. Великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр. Жила удова коло бучного міста, де бучнії будинки громоздилися, де сяли та виблискували церкви золотохресті (Марко Вовчок, I, 1955, 287); Я склав план реконструкції кількох площ і вулиць міста з метою його благоустрою (Олександр Довженко, I, 1958, 25).

2. заст. Місце, де відбувається базар (у 1 знач.). Піднялися на місто йти бублейниці, палянишниці і ті, що кухликами пшоно, а ложками олію продають (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 10); — Я трохи полежу, а ти побіжи на місто та купи хліба... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 133).

3. заст. Місцевість (у 1 знач.), місце (у 2 знач.). І де ходила, В яких то праведних містах, А в нас, сердешна, опочила (Тарас Шевченко, II, 1953, 19); Колись я мала той дівочий звичай, Як покидала край який надовго, Збирати квіти з наймиліших міст (Леся Українка, I, 1951, 102);
//  Місце (у 7 знач.). З царем самим, либонь то знався [магнат], В дугу усякого він гнув, Аж поки то якась Зозуля Кого із міста не зіпхнула (Панас Мирний, V, 1955, 288).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 751.

Коментарі (0)

МІСТО 2, спол., діал. Ніби, наче, неначе, немов. Кури різнопері по всьому дворищу розбрелися, а півні невгомонні кукурікають, місто вихваляються (Марко Вовчок, I, 1955, 216).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 751.

Коментарі (0)