в означеннях
Тлумачення, значення слова «мізерія»:

МІЗЕ́РІЯ, ї, жін., розм.

1. Дуже мала кількість чого-небудь. Гіркий за морем заробіток. Праця — каторга, і гроші — мізерія (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 42); Іноді редактор схвалював до друку Ярославів віршований репортаж. Але платив за вірші мізерію (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 30);
//  Дрібні господарські речі, майно. А сам, вернувшися в будинки, Своє лахміття позбирав; Мізерії наклав дві скриньки (Іван Котляревський, I, 1952, 81); — Послав З табун я коней до обозу, Гармату, гаківниць два вози. Пшона, пшениці, що придбав, Я всю мізерію оддав Моїй Україні небозі (Тарас Шевченко, II, 1953, 233); Мар'ян взяв у дорогу три мішки: в одному було різне хатнє начиння, у другому — зерно, а в третьому, найменшому, — одежа. Нащо тепер йому ця мізерія, коли нема найдорожчого (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 175);
//  перен. Вбогість, бідність. — Ех, тату, тату! Жалуєтесь на свою мізерію, а, бігме, самі всьому винні! Куди вам господарювати з вашими романтичними поглядами! (Іван Франко, III, 1950, 374).

2. Що-небудь незначне, несуттєве; дрібниця. Оповідання — мізерія, не варт було й друкувати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 164); Керівник не раз попереджав: — Все це добре, поки ти, Савко, не спіткнешся. А спіткнешся, хлопче, полетить твоя голова за якусь мізерію, та ще накличеш біду на всю організацію... (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 103); — За найкращий ясеновий круг коліс із осями й драбиняком ти мені платив десять карбованців і морщився, а я тобі за цю мізерію [кроковку] заплачу аж десять тисяч (Михайло Стельмах, II, 1962, 37);
//  перен. Жалюгідна, нікчемна людина. Я відчув себе супроти нього [Карпа] мізерією і пригноблено потакав його балачці, зачудовувався з його енергійних рухів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 402); [Котовський:] Де тобі [панові], мізерії такій, зрозуміти, — ти ж бессарабському поміщикові Пуришкевичу увесь час чоботи лизав (Павло Тичина, I, 1957, 268).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 730.

Коментарі (0)