в означеннях
Тлумачення, значення слова «моква»:

МОКВА́, и, жін., діал.

1. Мокротеча. Надворі була негода: моква, туман, темрява (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 90); Ми з ним бачили всяку погоду, А такої мокви не було (Леонід Первомайський, I, 1958, 458).

2. Низина, залита водою. Ішло вояцтво, братство ратних діл, І сходило із пагорба на діл, Шикуючись у лави бойові На оболоні, на грузькій мокві (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 150); Прилягти нема де — під ногами моква, болото (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 210).

3. Мокрота, сирість. Гончар цілий день у мокві робе (Словник Грінченка); — А на моє, то я його виселила б геть та віддала б попівські покої Драбинисі, хай би бідолашна жінка не мучилася з дітьми в тій мокві… (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 201).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 781.

Коментарі (0)