МОЛІБДЕ́Н, у, чол. Широко застосовуваний у техніці твердий метал із сріблнето-білим блиском на зломі. З елементів шостої групи періодичної системи до металів належать хром, молібден і вольфрам (Загальна хімія. 1955, 586); Надра Вірменії містять невичерпні запаси молібдену, міді, свинцю, цинку, золота і інших цінних металів (Комуніст України, 3, 1967, 23).