в означеннях
Тлумачення, значення слова «молодчина»:

МОЛОДЧИ́НА, и, чол. і жін.

1. нар.-поет. Те саме, що молодець 2.

2. у знач. присудк. сл., розм. Те саме, що молодець 3. — Молодчина Семен! — ..хвалили [односельчани] артиста, коли після кількох арій замовк його голосу саду... (Степан Васильченко, I, 1959, 322); — Так це про тебе так часто пишуть у газетах? Прокопе! Ну й молодець! Шкода, що я раніше цього не знав. Молодчина!.. (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 82).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 789.

Коментарі (0)