МОЛОДНИ́К, а, чол. Молодий ліс, сад і т. ін. Довкола рівними темно-зеленими стінами тягся сосновий молодник (Іван Франко, VII, 1951, 319); Посадив [Замфір] на щастя якийсь особливий ґатунок винограду.., а тут хазяїном вже завіс молодник (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 190); І не тільки над Сулою — всюди В нас ростуть сади-молодники (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 70).