в означеннях
Тлумачення, значення слова «молодиця»:

МОЛОДИ́ЦЯ, і, жін., розм. Молода заміжня жінка. — Там якийсь чоловік, такий чорнявий, високий, і молодиця гарна, і діточки з ними. Питаються вас (Марко Вовчок, I, 1955, 12); — Перекажи привіт своїй молодиці, — гукнув Чіпаріу (Юрій Смолич, I, 1958, 51);  * У порівняннях. Засміявсь Старий і внучку привітав, Неначе справді молодицю: «А де ж ти діла паляницю?» (Тарас Шевченко, I, 1963, 318);
//  Молода жінка, що залишилася без чоловіка, живе без чоловіка. Венера молодиця сміла, Бо все з воєнними жила, І бите з ними м'ясо їла, І по трактирах пунш пила (Іван Котляревський, I, 1952, 243); — Веселої утни, старче, Щоб земля ломилась, — Про вдовицю-молодицю, Як вона журилась (Тарас Шевченко, I, 1963, 119); Хлопці бачили, як тяжко живеться молодиці, і одностайно вирішили допомогти по господарству (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 358).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 787.

Коментарі (0)