МОЛОДИТИСЯ 1, джуся, дишся, недок. Намагатися виглядати молодше своїх років. Жаль мені тебе, та що ж — Старість, бач, не радість! Лихо Молодитися старому, Ліпше вже сидіти тихо (Іван Франко, X, 1954, 87); Вона хоч ще й молодилась, але вже ніякі білила та рум'яна не могли сховати перших зморщок (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 185).
МОЛОДИТИСЯ 2, иться, недок., безос., діал. Хмаритися, хилитися на негоду, сльоту (про погоду). Молодиться — молодиться, та й дощ не піде (Номис, 1864, № 568).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 787.