в означеннях
Тлумачення, значення слова «молоточок»:

МОЛОТО́ЧОК, чка, чол.

1. Зменш.-пестл. до молоток 1. Скрізь якісь машини, колеса, розкидані молоточки, обценьки (Степан Васильченко, I, 1959, 362); Артьомов у здоровій руці уміло тримав маленький молоточок й.. забивав у раму цвяхи (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 148);  * Образно. Дівчина запинає похапцем хустку і чує, як їй у висках молоточками б'є (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 199).

2. анат. Одна із слухових кісточок у середньому вусі людини та ссавців. За барабанною перетинкою знаходиться порожнина середнього вуха з трьома слуховими кісточками: одна з них — молоточок — упирається в барабанну перетинку (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 162).

3. спец. Ударний пристрій у деяких механізмах, інструментах. Бонковський трохи його [фортепіано] полагодив, пообмотував нитками поламані молоточки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 211);
//  Прилад, яким користуються лікарі, оглядаючи хворого. Лікар вистукує молоточком хворого.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 791.

Коментарі (0)