в означеннях
Тлумачення, значення слова «молоти»:

МОЛО́ТИ, мелю, мелеш, недок., перех. і без додатка.

1. Перетворювати на борошно зерно, роздрібнюючи, розтираючи його. Млин меле, мука буде; язик меле, біда буде (Номис, 1864, № 1124); — Що маєш молоти? — завзято вигукував мельник. — Маємо кукурудзу... — пхались до нього дівки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 355); Скільки разів ходила і їздила вона до цих вітряків; поскрипуючи, вони мололи їй зерно і на чорний хліб, і на разову паску (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 36);
//  Роздрібнюючи, розтираючи що-небудь, перетворювати на порошок. Мати рве на городі росисту цибулю, меле пляшкою сіль і кладе з сухою паляницею до торби-рукава... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 13); Лариса насаджувала квіти, .. молола каву, вишивала гладдю і хрестиком (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 12); Хто аж давився та запихався пирогами, хто, мов на жорнах, молов на зубах смачні хрящі смаженої риби (Панас Мирний, III, 1954, 288);  * Образно. Поставили на стіл вареників макітру І пляшку — свашку всіх мирян. «А нум, мірошнику, молоть без вітру», — Сказав, шуткуючи, Дем'ян (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 155);  * У порівняннях. Говорить, як млин меле.

2. перен., фам. Верзти нісенітницю; теревенити. [Одарка:] Годі казна-що молоти! Краще ти мені борошна позич (Панас Мирний, V, 1955, 234); — Пани, ох! Наїхали, будуть землю ділити... — Яку землю? Що ти мелеш! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 23); — Ти, Льоньку, кинь дурниці молоти (Вадим Собко, Любов, 1935, 81).
Молоти хвостиком — махати хвостиком. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Словник Грінченка); Молоти язиком див. язик; Ні кувати ні молоти див. кувати 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 790.

Коментарі (0)