МОЛИТО́ВНИЧОК, чка, чол. Зменш. до молитовник. — Словачки та мадьярочки, Романе!.. Ідуть тротуаром у червоних чобітках, маленькі молитовнички до грудей притискують та з-під хусток на мене тільки зирк-зирк! (Олесь Гончар, III, 1959, 300); * У порівняннях. Дівчатка в білих хусточках жмуться по куточках, соромливо притискуючи до грудей книжки, як молоді черниці молитовнички (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 57).