МОЛИ́ТВЕНИЦЯ, і, жін., заст. Жіночий рід до молитвеник 2. Її чекала доля праведної черниці, довічної молитвениці в тихому пристановищі за монастирською брамою (Любов Яновська, I, 1959, 314).
МОЛИ́ТВЕНИЦЯ, і, жін., заст. Жіночий рід до молитвеник 2. Її чекала доля праведної черниці, довічної молитвениці в тихому пристановищі за монастирською брамою (Любов Яновська, I, 1959, 314).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 784.