МОНІТО́Р, а, чол.
1. Баштовий броньований військовий корабель із великокаліберною артилерією, призначений для операцій біля морських берегів і на річках. У складі дніпровської флотилії був монітор «Вірний». Цей корабель гідно боровся з ворогами в роки громадянської війни (Семен Скляренко, Орл. крила, 1948, 12).
2. Те саме, що гідромонітор. Струмина води, спрямована монітором у верхню частину штреку — забою, ріже й подрібнює вугільний пласт, змиває його на жолоби (Наука і життя, 1, 1963, 10).