МОНОГІБРИ́Д, а, чол., зоол., бот. Гібрид, одержаний унаслідок схрещення особин, які різко відрізняються певною ознакою.
МОНОГІБРИ́Д, а, чол., зоол., бот. Гібрид, одержаний унаслідок схрещення особин, які різко відрізняються певною ознакою.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 795.