в означеннях
Тлумачення, значення слова «монолітний»:

МОНОЛІ́ТНИЙ, а, е.

1. Прикм. до моноліт; який є монолітом. Він вказував на колони монолітного мармуру, що підіймалися обабіч (Олесь Гончар, I, 1954, 265);
//  Суцільний. Безкаркасні стіни.. можна робити монолітними або класти з дрібноштучних елементів, заготовлених заздалегідь (Колгоспник України, 4, 1958, 13).

2. перен. Міцно згуртований, об'єднаний. В монолітній сім'ї радянських народів.. український народ.. досяг небувалого піднесення й розквіту (Павло Тичина, III, 1957, 430);
//  Цілісний, суцільний. Не можна, звичайно, ні для IX ст., ні навіть для часу, що передував йому, уявляти східне слов'янство як щось цілком монолітне в побутовому або в мовному відношенні (Питання походження української мови, 1956, 109).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 796.

Коментарі (0)