МОНОМЕТАЛІ́ЗМ, у, чол. Грошова система, за якою один валютний метал (золото або срібло) служить загальним еквівалентом і основою грошового обігу. Розвиткові промисловості допомогла також грошова реформа 1897 р. [на Україні], яка завдяки переходові до золотого монометалізму зробила російську валюту більш стійкою (Історія УРСР, I, 1953, 504).