Словник української мови

МОНТА́ЖНИЙ, а, е. Стос. до монтажу. Дуже широко М. Донськой використав у фільмі [«Як гартувалася сталь»] досвід німої кінематографії щодо монтажу, застосувавши метод суто монтажного рішення окремих важливих сцен (Українське радянське кіномистецтво, III, 1959, 33); Монтажні роботи;
//  Який монтує або займається організацією монтувальних робіт. Монтажна бригада; Монтажне управління;
//  Признач. для монтажу. Монтажний майданчик електростанції; Монтажний стіл; Монтажна кімната;
//  у знач. ім. монтажна, ної, жін. Приміщення для монтування. Ми замикаємо монтажну й виходимо на вулицю (Юрій Яновський, II, 1958, 26).