МОНТА́ЖНИЙ, а, е. Стос. до монтажу. Дуже широко
М. Донськой використав у фільмі [«Як гартувалася
сталь»] досвід німої кінематографії щодо монтажу,
застосувавши метод суто монтажного рішення окремих
важливих сцен (Українське радянське кіномистецтво, III, 1959, 33);
Монтажні роботи;
// Який монтує або займається організацією
монтувальних робіт. Монтажна бригада; Монтажне
управління;
// Признач. для монтажу. Монтажний
майданчик електростанції; Монтажний стіл; Монтажна
кімната;
// у знач. ім. монтажна, ної, жін. Приміщення
для монтування. Ми замикаємо монтажну й виходимо
на вулицю (Юрій Яновський, II, 1958, 26).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 798.