МОРА́ЛЬ, і, жін.
1. Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства; етика (у 2 знач.). Польська аристократія з своєю буржуазною мораллю і голим цинізмом в «Основах суспільності» і в повісті «Для домашнього вогнища», робота інтелігента серед.. народної маси.. — от що служить темою більших Франкових повістей (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 39); Член партії повинен: ..додержувати принципів комуністичної моралі, ставити суспільні інтереси вище особистих (Статут КПРС, 1961, 4).
2. Повчальний висновок із чогось. — Ні, кінця казочці історія поки не дописала, проте мораль свою казочка має, — скинув ясним оком Іван (Петро Колесник, Терен.., 1959, 170); Мораль, авторський присуд не завжди потрібні, якщо думка автора чітко проступає в ході подій твору, постає із взаємин персонажів (Літературна газета, 1.VIII 1958, 3).
3. розм. Повчання, настанови, поради.
♦ Читати (прочитати і т. ін.) мораль — повчати,
давати настанови, поради. — Слухайте, Алло
Михайлівно, я не буду читати вам мораль, бо все одно ви її
слухати не будете (Леся Українка, III, 1952, 610); Я
страшенно не люблю тих старих нудярів, що раз у раз
люблять торочити мораль: для панни се не випадає і те
не випадає (Іван Франко, IV, 1950, 255).