в означеннях
Тлумачення, значення слова «морений»:

МО́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до морити.

2. Виснажений, знесилений, змучений. І самому лихо, і кінь морений так насилу-насилу допхавсь додому аж опівночі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 157); Радивон Ржа морений, томлений, валився з ніг (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 267); Зітхнув Юхим, як морений віл (Андрій Головко, II, 1957, 207).

3. спец. Який, будучи підданий морінню, набув темного кольору, твердості та міцності. Іноді з річок добувають так званий морений дуб, що набуває чорного кольору при наявності у воді солей заліза (Столярно-будівельна справа, 1957, 20); При одній з коротших стін стояв величезний із мореного бука письмовий стіл (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 81).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 802.

Коментарі (0)