МОРГУ́ХА, и, жін., розм. Жіночий рід до моргун. [Старшина:] Гарна у його жінка, моргуха тільки велика!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 501); Не з таких вона, щоб комусь голову закрутити. Не моргуха, не вертихвістка (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 85).