МОРІ́Г, рогу, чол. Густа молода трава; мурава. Моріг зелений перерізується посередині.. стежкою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 458); Тихая долина, Моріг зелененький. Я стояла й визирала, Чи не йде миленький (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 50); Врешті всі ми вдяглись і сиділи на теплім морогу над кручею річки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 48); * У порівняннях. За час перебування в санаторії відросло на голові густе, як моріг, .. волосся (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 134).