в означеннях
Тлумачення, значення слова «морока»:

МОРО́КА, и, жін., розм. Те саме, що клопіт 2; турбота (у 1 знач.). І розказать не можна, яка нам морока була з тією дитиною: цілісінький день і цілісіньку ніч кричить (Олекса Стороженко, I, 1957, 214); А скільки було мороки, поли стали шукати турбіну й генератора, принаджувати сторонніх майстрів, вчити своїх колгоспних (Юрій Яновський, II, 1954, 168).
Морока його (її і т. ін.) знає — те саме, що Біс його (її і т. ін.) знає (див. знати). [Пріська:] Таки й справді морока його знає, що воно за молодиця: і робить, і шанується, а все якимсь вовком позирає, як чуже (Степан Васильченко, III, 1960, 98).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 805.

Коментарі (0)