Словник української мови

МОРО́З, у, чол. Холод, коли температура повітря спадає нижче нуля. Мороз лютує, аж скрипить (Тарас Шевченко, II, 1953, 98); Я морозу не боюся І хто мерзне — я сміюся (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 201); Мороз холодні вікна помережив (Максим Рильський, I, 1960, 170);  * Образно. Зросли і Менандрові діти, і сам він пристарівсь: кучері чорні припали морозом, думки поорали колись прехороше обличчя (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 165);
//  Температура повітря нижче нуля. Люди кажуть, що тут [у Чукурларі] рідко буває 8° морозу (Леся Українка, V, 1956, 201); Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, II, 1959, 420);
//  Місце, де є такий холод. Тримати продукти на морозі;
//  перев. мн. Холодна зимова погода; холоди. Вікна з подвійними рамами мали знадвору віконниці, а у великі морози на віконниці ще навішували для тепла товсті мати з сіна (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 202).
 Дід Мороз див. дід.
♦ Береться (брався) мороз; Береться (бралося) на мороз див. братися; Мороз бере див. брати; Мороз бере з-за плечей кого; Мороз іде (ішов, пішов, подирає і т. ін.) поза шкірою (поза шкурою, по шкірі, поза спиною і т. ін.) кому, в кого; Морозом обдає (пройняло і т. ін.) кого; Морозом сипнуло за (поза) спиною в кого — про неприємне відчуття холоду від несподіваного, сильного переляку, переживання тощо. Було й слухати, як ваш батько-покійничок розказує, то мороз з-за плечей бере (Марко Вовчок, I, 1955, 307); Хіба забудеш рядки Шевченка, пройняті таким гострим почуттям самоти, що аж серце стискується і мороз іде по шкірі (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 165); Як глянув [Юр] спідлоба на людину, — мороз ішов поза шкірою (Гнат Хоткевич, II, 1966, 259); Ще й досі, під пізній вечір, подирає мороз поза шкурою веселих гуляк, як глянуть вони на хрест, що геть-геть здалека чорніє над Ромоданом (Панас Мирний, II, 1954, 301); Мене острах бере, морозом обдає (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 88); Щось перехопило дух, серце застукало в грудях.. За спиною аж морозом сипнуло (Борис Грінченко, I, 1963, 255); Мороз лускає див. лускати; Мороз ударив див. ударяти.