в означеннях
Тлумачення, значення слова «морщити»:

МОРЩИТИ, щу, щеіш, недок., перех.

1. Робити зморшки, складки на шкірі, обличчі тощо. Ясь надимався, взявшись у бік рукою, супив брови, морщив своє молоде лице, щоб додати собі більше панського виду (Нечуй-Левицький, I, 1956, 161); Надаремно Марусяк морщив брови, думаючи, тер собі чоло — з того нічого не виходило. В голову лізли самі дурниці (Гнат Хоткевич, II, 1966, 226); Чабан Дмитро морщить чоло і дивиться кудись далеко в степ (Мирослав Ірчан, II, 1958, 407).

2. Утворювати брижі на поверхні води. В і тер гне всі дерева, морщить всю воду (Василь Стефаник, II, 1953, 45); Вітер морщив у калюжах синю воду (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 159).
Морщити постоли, заст. — робити, шити постоли. Дід Шайтан ані хижки не мав, ні хатини, а жив тим, що морщив людям постоли (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 311).
Морщити [із себе] сироту — вдавати із себе сироту. Особливо ж смішна була величезна.. стать Вовкуна, коли він кулився, і кривився, і морщив із себе сироту (Іван Франко, III, 1950, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 807.

Коментарі (0)