МОРИ́ЛЬНИК, а, чол.
1. Той, хто труїть комах, щурів і т. ін.
2. Робітник, що морить деревину.
МОРИ́ЛЬНИК, а, чол.
1. Той, хто труїть комах, щурів і т. ін.
2. Робітник, що морить деревину.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 803.